В БАГРЯНИЦІ СИН БОЖИЙ

 В багряниці Син Божий, в терновім вінці,

Міцно зв’язані зморені руки.

Скільки втоми, страждання на світлім лиці,

Скільки жалю до всіх, скільки муки…

 

Та не тілом лиш терпить Спаситель за нас,

Хоч ганебні й жахливі знущання.

Страшні муки душі – знати в той скорбний час,

Що не всі приймуть Боже спасіння.

 

Погляд Сина до грішних любов’ю горів,

Серце ніжно усіх пригортало.

Та лиш дехто цю Божу любов зрозумів,

Грішні люди Ісуса розп’яли.

 

Так томився Спаситель і тяжко терпів,

Беззаконний світ з Бога сміявся.

То за тебе, мій друже, Він вмерти хотів

Він за тебе на муки віддався.

 

Друже мій, не відкинь ти любові Христа,

Не забудь Його щире бажання!

О, прийми ж ти спасіння, яке Він придбав,

Оціни Його муки й страждання!