I з сиром пироги

Служив козак при [у] вiйську,
Мав рокiв двадцять три,
Любив вiн дiвчиноньку [Любив козак дівчину]
I з сиром пироги.

Припев:
Гей чула, чула, чула,
Гей чула, чула ти,
Любив козак дiвчину,
I з сиром пироги.

[Ішов козак на стежку
Помежи терени,
Зустрів козак дівчину,
Що несла пироги.]

[Дівчинонько кохана,
Чи знаєш мрії-сни?
Що більш за все я люблю
І з сиром пироги.]

[Сиділи у гайочку
Тихесенько вони,
Дівча його цілує,
А він їсть пироги.]

Чи з сиром, чи в сметанi,
Чи з житньо? муки,
Горячi чи холоднi,
А би лиш пироги.

Припев.

Iз лiсу, iз темного,
Де взялись вороги,
Дiвча його цiлує,
А вiн ?сть пироги.

Припев.

А то були мисливцi,
Нiякi вороги,
Забрали дiвчиноньку,
I з сиром пироги.

Припев.

Ой хлопцi ви молодцi,
Вгадайте мо? сни,
Вiзьмiть coбi дiвчину,
Вiддайте пироги.

Припев.

Ой зацвіла рожа край вікна...

Ой зацвіла рожа край вікна...
Ой мала я мужа,
Ой мала я мужа,
Ой мала я мужa
Пияка.

Нічого не робить, тільки п'є,
Як прийде додому,
Як прийде додому,
Як прийде додому,
Жінку б'є.

"Не бий мене, муже, не карай,
Бо покину діти,
Бо покину діти,
А сама поїду
За Дунай!"

Ой як я на лодку сідала,
Правою ручкою,
А білим платочком,
А білим платочком
Махала.

"Ой вернися, жінко, додому,
Бо горшки не миті,
І миски побиті,
Горе ж мені жити
Самому!"

Ой як я вернулась додому,
І горшки побиті,
І миски не миті,
Ой, а діти плачуть,
Їсти хтять.

Стоїть дівча над бистрою водою

Стоїть дівча над бистрою водою
І так тихенько пісню гомонить:
"Бистра вода, візьми мене з собою,
Бо я не можу більш на світі жить".

Ти приходив до мене опівночі,
Саме тоді, коли я міцно сплю,
І цілував заплаканії очі,
І говорив: "Не плач, мила, візьму".

"Скажи, нащо тебе я полюбила,
Скажи, нащо повірила тобі.
Якби не ти, сумна я б не ходила,
І день і ніч не плакала б в журбі.

Без тебе я, як цвіт без сонця, в’яну,
Без тебе, ох, як тяжко в світі жить.
Скажи, о, де я чарів цих дістану,
Щоби тебе забуть і розлюбить".

Стоїть дівча над бистрою водою
І так жалібно пісню гомонить:
"Бистра вода, візьми мене з собою,
Бо я не можу більш на світі жить".

Стоїть дівча над бистрою водою
І так тихенько пісню гомонить:
"Бистра вода, візьми мене з собою,
Бо я не можу більш на світі жить".

Ти приходив до мене опівночі,
Саме тоді, коли я міцно сплю,
І цілував заплаканії очі,
І говорив: "Не плач, мила, візьму".

"Скажи, нащо тебе я полюбила,
Скажи, нащо повірила тобі.
Якби не ти, сумна я б не ходила,
І день і ніч не плакала б в журбі.

Без тебе я, як цвіт без сонця, в’яну,
Без тебе, ох, як тяжко в світі жить.
Скажи, о, де я чарів цих дістану,
Щоби тебе забуть і розлюбить".

Стоїть дівча над бистрою водою
І так жалібно пісню гомонить:
"Бистра вода, візьми мене з собою,
Бо я не можу більш на світі жить".

Стоит гора высокая

Стоит гора высокая

(украинская песня) 

Стоить гора высокая
Попид горою гай, гай…
Зэленый гай, густэсенький,
Нэначе справди рай!

Пид гаем вьется риченька,
Як скло вода блешить,
Долыною зэленою
Кудысь вона бижыть.

Край берега, у затышку
Привьязани човны,
А три верби схилилися,
Мов журяться воны.

Шо пройде Красне литечко,
Повиють холода,
Осыплэтся их лыстячко
И понесэ вода…

Журюсь и я над ричкою,
Бижить вона, шумыть,
А в мэне биднэ сердэнько
И млие, и болыть.

Болыть воно та журыться,
Шо вэрнеться весна,
А молодисть не вэрнеться,
Не вэрнеться вона!