Лелеки в
дорозі, Під крилами – море…
Чи знаєте,
рідні, Яке у нас горе?
Замість
підсніжників - Кров і сльоза.
Чи чуєте в
небі? - Іде в нас війна.
Хоч не
говорите, Скажіть що умієте.
Може по-своєму,
Молитися вмієте.
Скажіть разом в
вирії: «Кру», ще раз «кру».
Забери з
України, Боже, війну.
Лелеки
рідненькі, Ми сумом сповиті.
А гнізда по
селах, Ваші розбиті.
Скажіть нам,
лелеки, Що нам робити? -
Боротись,
молитись, І край боронити.
Ми з вами,
вкраїнці, - Кажуть лелеки.
Ще трошки
летіти, Вже не далеко.
Дивіться на
крила - Долаємо море.
В молитві є
сила - Здолаєте горе.
Вам з неба
видніше, Хлопці як б‘ються.
Ідуть всі до
бою, Не плачуть, - сміються.
Весна на
порозі, У лузі – калина.
Збираймося,
друзі, Не вмре Україна!
Лелеки в
дорозі, Під крилами – море…
Чи знаєте,
рідні, Яке у нас горе?
Замість
підсніжників - Кров і сльоза.
Чи чуєте в
небі? - Іде в нас війна.
Автор о. Петро
Половко
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz